В травневу пору дуже гарні представники величезного сімейства розоцвітих - глоди.
Саме зараз вони цвітуть несамовито, поширюючи навколо своєрідний, солодко-терпкий, для багатьох навіть не дуже приємний аромат. 
Більшість глодів, про які піде мова, не тільки ефектні в одиночних і групових посадках, але також придатні для колючих, формованих, шпалерних або вільно зростаючих, красивоквітнучих (особливо з форм), медоносних, лікарських, високих живоплотів і стін, якими можна надійно оточити і захистити свою дачу. Нагадаємо, що при створенні глодової огорожі слід дотримуватися між рослинами в стрижених огорожах відстані 0,5-0,6 м, у вільно зростаючих - 1,5 м.
Ботанічна довідка
Допитливі ботаніки давно вже підрахували і максимально описали близько 1250 таксонів - саме стільки налічує рід Глід (Crataegus) видів. Здебільшого вони поширені в помірних, рідше субтропічних областях Північної півкулі. Це повільно зростаючі, довговічні,  невеликі дерева або великі чагарники,які живуть до 200-300 років, часто з гострими великими або дрібними колючками, густим розгалуженням і розташуванням листя, великими щитковидними суцвіттями білих, рожевих квіток і їстівними у більшості видів плодами.
Познайомимося із самими невибагливими видами.
Глід колючий, або звичайний
Глід колючий, або звичайний (Crataegus oxyacantha) - дуже гарний в цвітінні і плодоносінні чагарник або деревце висотою 3-4 м з густою кроною, численними колючками (у культурних форм відсутні або в невеликій кількості). Листя оберненояйцевидні, 3-5-лопатеві, довжиною 1-4 см. Квітки білі, зібрані в невеликі суцвіття-щитки; розпускаються в травні-червні. Плоди дрібні, округлі, буро-червоні, дозрівають у вересні-жовтні. Природній ареал зростання: Закарпаття, Південна Скандинавія, Західна Європа.
Для невеликих ділянок буде акутальною його гладковата форма (C. oxyacantha var. Laevigata (= Crataegus laevigata)) заввишки до 3 м.
Любителям незвичайних форм сподобаються ефектні в цвітінні:
глід 'Paul's Scarlet' (квітки махрові, яскраво-червоні);
глід 'Crimson Cloud' = 'Punicea' (квітки великі, діаметром до 2 см, темно-червоні з білим центром);
глід 'Rosea plena' (квітки світло-рожеві з білим центром).
Глід крупноколючковий (Crataegus macrocantha = C. succulentha var. Macrocantha) теж з Північної Америки. Це дуже декоративний вигляд, що представляє собою дерево або чагарник висотою 3-6 м з гострими колючками. Квітки білі, в складних щитках; розпускаються в травні-червні. Плоди блискучі, майже кулясті, м'ясисті, їстівні; дозрівають у вересні-жовтні.
Особливості вирощування
Досить зимостійкий, незначне обмерзання пагонів можливо в суворі зими. Посухостійкий, але віддає перевагу зволоженим, родючим, вапняним грунтам.
Глід м'який
Ще один північноамериканський вид - глід м'який (Crataegus mollis). Це дуже декоративне, с густим листям дерево висотою до 10 м, але з численними коолючками. Листя темно-зелене, жорстке, довжиною 4-12 см. Квітки білі, розпускаються в травні. Плоди їстівні, яскраво - або темно-червоні, кулясті; дозрівають у вересні і опадають.
Особливості вирощування
Зимостійкий. Віддає перевагу родючим, вапняним грунтам.
Глід напівм'який
Глід напівм'який (Crataegus submollis) - декоративне з весни до пізньої осені дерево, висотою 6-10 м з густою гіллястої кроною, численними довгими колючками. Листя темно-жовто-зелене, жорстке, довжиною до 10 см. Квітки білі, розпускаються в травні-червні. Плоди численні, їстівні, яскраво-оранжево-червоні, діаметром до 2 см, дозрівають у вересні і швидко опадають. Батьківщина: Північна Америка.
Особливості вирощування
Зимостійкий. Любить світлі, сонячні місця,  надає перевагу родючим, вологим грунтам.
Глід однотичинковий (одноматочковий)
Європейський вид - глід одноматочковий (Crataegus monogyna). Це дерево або чагарник висотою 2-5 м з густою кроною, короткими колючками. Листя темно-зелені, маленькі, яйцевидні, 3-5-лопатеві. Квітки білі, в голих, складних суцвіттях-щитках; розпускаються в травні - на початку червня. Плоди червоні, дрібні; дозрівають у вересні. Росте повільно.
Декоративні форми:
глід 'Bicolor' (квітки білі з рожевою облямівкою);
глід 'Pink Hawthorn' (квітки світло рожеві, махрові);
глід 'Stricta' (з пірамідальною кроною); 
глід 'Rubra Plena' (квітки темно-рожеві, махрові).
Особливості вирощування
Слабо зимостійкий в північних регіонах України, форми зимостійкі в південній зоні. 
Глід півняча шпора
Глід півняча шпора (Crataegus crus-galli) - один з найбільш декоративних північноамериканських видів, придатний для строврення абсолютно непрохідних живоплотів. Однак стрижку цей вид переносить гірше, ніж інші глоди. Це дерево або чагарник висотою 6-10 м, має багато великих колючок. Листя темно-зелене, шкірясте. Квітки білі, в складних суцвіттях-щитках; розпускаються в травні-червні. Плоди буро-червоні, кулясті; дозрівають у вересні-жовтні, нерідко залишаються на дереві до весни.
Особливості вирощування
Порівняно зимостійкий, але на півночі України може підмерзати. Посухостійкий.
Глід сливолистяний
Завдяки повільному зростанню, густоті розгалуження і розміщенню лится, це один з кращих серед глодів для живоплотів, які відрізняються великою щільністю і декоративністю. Добре переносить стрижку. Глід сливолистяний (Crataegus х prunifolia = C. persimilis 'Prunifolia') - гібрид глодів півняча шпора і крупноколючкового. Дерево або чагарник з густим листям висотою 3-8 м; колючки середні, але їх багато. Листя товсті, шкірясті, темно-зелені, восени - червоно-помаранчеві, довжиною до 8 см. Квітки білі, в складних щитках; розпускаються в травні-червні. Плоди червоні, майже кулясті, діаметром до 1,3 см; дозрівають у жовтні, опадають поступово. Росте повільно. Дуже декоративний з весни до пізньої осені.
Особливості вирощування
Зимостійкий.
Загальні особливості вирощування
Глоди світлолюбні, можуть виносити затінення, але при цьому цвітуть і плодоносять не так рясно, посухостійкі, відносно маловимогливі до грунту.
Глоди пошкоджуються значним числом шкідників і хвороб, спільних з традиційними плодовими рослинами. Найголовнішими шкідниками є метелики (особливо білан), попелиці, червець яблуневий, жуки-квіткоїди; з хвороб - борошниста роса і іржа листя.
Розмножують стратифікованим насінням, кореневими відростами; садові форми - щепленням.
Глоди чудово виносять формувальну стрижку, яка сприяє розвитку колючок. Глодові огорожі обрізають після цвітіння або восени.